Всім привіт. Так сталося в нашому житті, що моя бабуся, не розповівши нікому з нашої сім’ї, взяла кредит, щоб вилікувати дідуся від панкреонекрозу (захворювання підшлункової залози, ШКТ) у нібито спеціалізованій на цьому клініці. Але, окрім того, як центр обдурив її, а після заяви в поліцію і прокуратуру більше нічого не відбулося, ми все одно залишилися з кредитом. Я, онучка, у бабусі одна, тато займається своїм життям, влаштувавшись десь на сонячних берегах, мами у мене немає, дідуся, на жаль, ми не врятували. Я працюю і не тільки на своїй основній роботі, але також беру підробітки на фрилансі, проте боргове навантаження не зменшується, від чого стає дуже-дуже моторошно. Вирішила сюди написати з думкою «А раптом?». Дива не чекаю, сподіваюся лише на свої сили. Але хто знає…